КАНЯ, НІ,
Каня, ні, ж.
1) Четырехугольное углубленіе, выдолбленное долотомъ въ підвалині, своло въ которое входить чіп столба. Кіев. и Подольск. г.
2) Родъ коршуна. Ой летіла сива каня по полю. Чуб. III. 251. Нищить як каня. Ном. № 2770. Виглядає, як каня дощу. Чуб. І. 256.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 216.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КАНЯНКА, КИ, →← КАНЮЧИТИ, ЧУ, ЧИШ,